Омеляненко Василь

Омеляненко Василь (Опішне)

Гончар, майстер художньої кераміки, майстер глиняної іграшки, заслужений майстер народної творчості України (1976), член Національної спілки художників України (1971), член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1999), лауреат Премії імені Данила Щербаківського (1995), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1999).

Ліпити з глини почав ще з дитинства, за його спогадами – років з дев'яти. Працював у артілі (згодом – заводі) «Художній керамік» майстром глиняної іграшки, майстром декоративних виробів, творчим майстром Творчої лабораторії (1950–1985), після виходу на пенсію – вдома у власній майстерні.

Один з найталановитіших і найбільш відомих майстрів опішненської кераміки. Творчо розвиває місцеву традицію – створює фігурний посуд і скульптуру у вигляді левів, баранів, цапів, биків, іграшковий посуд («монетку»), сюжетні композиції, декоративний посуд (зокрема, великі тарелі, які розмальовує його донька). Зооморфна скульптура майстра вирізняється контрастом об’ємів, посиленням гри світлотіні за рахунок наліпленого декору. Головне в його роботах – рухливість лінійного ритму, динамічність силуету, підкреслена декоративність у трактуванні образу.

Учасник багатьох вітчизняних і міжнародних мистецьких виставок.

Твори зберігаються в Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному, Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського, Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» та інших музеях України й зарубіжжя, а також у приватних колекціях.